Затримання поліцією: ваші права і що робити в перші години

Без ухвали слідчого судді поліція може затримати людину лише у випадках, прямо передбачених ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (КПК): насамперед якщо її застали під час злочину або одразу після нього. З першої хвилини затримання ви маєте право знати підстави, мовчати, мати захисника і повідомити близьких. Повідомлення про підозру мають вручити протягом 24 годин, інакше вас звільняють; до суду мають доставити не пізніше 60 годин, а загалом затримання без ухвали не може тривати понад 72 години.

Коли можна затримати без ухвали суду: ст. 208 КПК

Затримання без ухвали — виняток, тому його підстави закон перелічує вичерпно. Уповноважена службова особа (найчастіше поліцейський) може затримати людину, підозрювану у злочині, за який передбачено позбавлення волі, якщо:

• її застали під час вчинення злочину або замаху на нього;
• безпосередньо після злочину очевидець, зокрема потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують, що саме ця людина щойно вчинила злочин;
• є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може втекти, — але лише у справах про тяжкі й особливо тяжкі корупційні злочини, підслідні НАБУ, та про злочини, передбачені ст. 255–255-2 Кримінального кодексу України (злочинні спільноти й організації).

Ще одну підставу ст. 208 КПК передбачає для злочинів, за які основне покарання — штраф понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: підозрюваного можуть затримати без ухвали лише тоді, коли він не виконав обов'язків, покладених на нього при обранні запобіжного заходу, або вимог щодо внесення застави.

В інших ситуаціях потрібна ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. 188–191 КПК). Людину, затриману за такою ухвалою, мають доставити до слідчого судді чи суду не пізніше 36 годин з моменту затримання (ст. 191 КПК).

Затриманою людина вважається з моменту, коли її силою або через підкорення наказу змусили залишатися поруч із поліцейським чи в указаному ним приміщенні (ст. 209 КПК). Не з моменту складення протоколу і не з прибуття до відділку. Від цього моменту рахуються всі строки, тому запам'ятайте точний час.

Ваші права з першої хвилини затримання

Людина, затримана за підозрою у кримінальному правопорушенні, є підозрюваним (ст. 42 КПК). Поліцейський має негайно і зрозумілою для вас мовою повідомити підстави затримання та у вчиненні якого злочину вас підозрюють, а також роз'яснити ваші права (ст. 208 КПК). Основні з них:

• мовчати — не говорити нічого з приводу підозри або в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання (ст. 42 КПК, ст. 63 Конституції України);
• мати захисника з першої вимоги і конфіденційне побачення з ним до першого допиту;
• отримати медичну допомогу;
• повідомити близьких про затримання і місце перебування;
• вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
• ставити запитання, подавати зауваження й заперечення, які заносять до протоколу.

Якщо власного адвоката немає, захисника забезпечить держава: про кожне затримання поліцейський зобов'язаний негайно повідомити центр з надання безоплатної правничої допомоги, який призначає захисника (ст. 213 КПК). Ви також можете запросити адвоката за договором — його можуть укласти й ваші рідні.

Показання чи пояснення, отримані від людини, якій не повідомили про право відмовитися їх давати, суд зобов'язаний визнати недопустимими (ст. 87 КПК). Але краще не перевіряти це на собі: спокійно скажіть, що скористаєтеся правом не давати пояснень до розмови із захисником.

Хто і коли має дізнатися про затримання

Поліцейський зобов'язаний дати вам можливість негайно повідомити близьких родичів, членів сім'ї чи інших людей за вашим вибором про затримання і місце перебування (ст. 213 КПК). Якщо є обґрунтована підозра, що таке повідомлення зашкодить розслідуванню, поліцейський може повідомити сам, але теж негайно. Обов'язок негайно повідомляти родичів закріплює і ст. 29 Конституції.

Якщо затримано неповнолітнього, негайно повідомляють його батьків або усиновлювачів, опікунів, піклувальників і орган опіки та піклування. Якщо затриманий утримує дитину, яка залишилася без батьківського піклування, про це повідомляють поліцію й орган опіки, щоб тимчасово влаштувати дитину.

Порада наперед: запам'ятайте номер телефону когось із близьких і номер адвоката. Телефон під час затримання можуть вилучити.

Скільки можуть тримати після затримання: 24, 60 і 72 години

Усі строки рахуються від фактичного моменту затримання (ст. 209 КПК).

Це граничні строки: доставити до суду можуть і раніше. Якщо строки порушено або рідні не можуть з'ясувати, де людина, захисник може звернутися до слідчого судді. Отримавши відомості, які дають обґрунтовану підозру, що людину позбавлено свободи без судового рішення, слідчий суддя зобов'язує негайно доставити її до суду і звільняє, якщо законних підстав для затримання не доведуть (ст. 206 КПК).

Під час воєнного стану ст. 615 КПК дозволяє продовжити строк вручення повідомлення про підозру затриманому до 48 годин, якщо об'єктивні обставини унеможливлюють вручення раніше. Якщо повідомлення не вручено й у цей строк, людину негайно звільняють.

Протокол затримання: що перевірити перед підписом

Про затримання складають протокол (ст. 208 КПК). Крім загальних відомостей, яких вимагає ст. 104 КПК, у ньому мають бути:

• місце, дата і точний час затримання — година і хвилини;
• підстави затримання;
• результати особистого обшуку;
• ваші клопотання, заяви чи скарги, якщо ви їх заявляли;
• повний перелік ваших процесуальних прав та обов'язків.

Затриманого можуть обшукати за правилами обшуку: його проводить особа тієї самої статі за участю щонайменше двох понятих (ст. 208, 223, 236 КПК); під час воєнного стану — можливо без понятих, але з безперервним відеозаписом (ст. 615 КПК). Протокол підписують поліцейський і затриманий, а копію вам мають вручити негайно під розпис. Перед підписанням ви маєте право прочитати весь текст, а зауваження й доповнення вносять до протоколу перед підписами (ст. 104 КПК).

Зауваження пишіть коротко, по суті і власноруч. Наприклад: «Фактично затриманий о 14:20 біля будинку № …, а не о 17:00, як зазначено»; «Права мені не роз'яснили»; «О 14:30 вимагав захисника, захисника не надано»; «Від пояснень відмовляюся на підставі ст. 63 Конституції України». Якщо ви відмовляєтеся підписувати протокол, це фіксують у ньому, а ви можете письмово пояснити причини відмови.

Чого не робити під час затримання

• Не опирайтеся і не тікайте. Навіть якщо затримання здається незаконним, його оскаржують процесуально — через захисника і слідчого суддю. Фізичний опір може мати окремі правові наслідки.
• Не давайте пояснень без захисника. «Неофіційна розмова» чи «просто бесіда» до приїзду адвоката вам не потрібна: право мовчати діє з першої хвилини.
• Не підписуйте непрочитане. Ні протоколів, ні «пояснень», ні чистих аркушів. Якщо вас квапять, попросіть час, щоб прочитати документ.
• Не обговорюйте справу з іншими затриманими чи в телефонних розмовах. Обставини справи — лише із захисником, наодинці.
• Не мовчіть про насильство чи погане самопочуття. Вимагайте лікаря. Якщо до вас застосовували силу, скажіть про це слідчому судді: він зобов'язаний зафіксувати заяву і забезпечити невідкладне судово-медичне обстеження (ст. 206 КПК).

Що далі: клопотання про запобіжний захід

Якщо вас не звільнили, не пізніше 60 годин з моменту затримання вас мають доставити до суду для розгляду клопотання про запобіжний захід. Копію клопотання і матеріалів вам мають надати не пізніше ніж за три години до розгляду (ст. 184 КПК). Запобіжні заходи — від особистого зобов'язання до тримання під вартою (ст. 176 КПК); прокурор має довести ризики, а суд враховує вашу особу: роботу, сім'ю, місце проживання, стан здоров'я (ст. 177–178 КПК).

Рідні тим часом можуть зібрати документи про роботу, житло, утриманців і стан здоров'я затриманого та передати їх захиснику. Про види запобіжних заходів і підготовку до розгляду — у статті «Запобіжні заходи: від особистого зобов'язання до тримання під вартою», про дії після вручення підозри — у статті «Повідомлення про підозру: що це означає і що робити далі». Якщо затримали вас або близьку людину, адвокат при затриманні може приїхати за домовленістю, а оцінити ситуацію допоможе термінова консультація.

Чим адміністративне затримання відрізняється від кримінального

Поліція може затримати людину і за адміністративне правопорушення. Тоді діє не КПК, а Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Адміністративне затримання, як правило, триває не довше трьох годин (ст. 263 КУпАП); для окремих правопорушень закон допускає довші строки. Людина, щодо якої ведуть справу про адміністративне правопорушення, теж має право на правову допомогу адвоката (ст. 268 КУпАП).

Щоб зрозуміти свій статус, запитайте прямо: «На якій підставі мене затримано — за КПК чи за КУпАП?». Від відповіді залежать строки, процедура і ваші подальші кроки.