+38 (097) 472 50 25 Пн–Пт, 9:00–17:00 maklen120@ukr.net
  1. Головна
  2. Блог
  3. Кримінальні справи
  4. Виклик на допит: права свідка і підозрюваного

Кримінальні справи

Виклик на допит: права свідка і підозрюваного

Автор: адвокат Олена Максімова 9 хв читання

Виклик на допит: права свідка і підозрюваного

Якщо вас викликали на допит, з'явитися потрібно: прибути за викликом зобов'язані і свідок, і підозрюваний — так встановлює Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК). Але прийти не означає відповідати на всі запитання: свідок може не свідчити проти себе і близьких, а підозрюваний має право мовчати повністю. І свідок, і підозрюваний можуть прийти на допит з адвокатом.

Як вручають повістку і за скільки днів до допиту

Під час досудового розслідування викликати на допит може слідчий або прокурор, якщо є підстави вважати, що ви можете дати важливі для провадження показання (ст. 133 КПК). Закон допускає кілька способів виклику: вручення повістки, надсилання її поштою, електронною поштою чи факсом, дзвінок або телеграму (ч. 1 ст. 135 КПК). Якщо вас тимчасово немає вдома, повістку можуть передати під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з вами проживає, житлово-експлуатаційній організації або адміністрації за місцем роботи.

Ключовий строк: повістку ви маєте отримати не пізніше ніж за три дні до дня явки (ч. 8 ст. 135 КПК). Коротший строк можливий лише тоді, коли закон встановлює для процесуальної дії стисліші терміни, але й тоді вам мають залишити час, щоб підготуватися і прибути.

Наслідки неявки настають, лише якщо є підтвердження, що ви отримали повістку або дізналися про її зміст: ваш розпис, зокрема на поштовому повідомленні, відеозапис вручення чи інші дані (ст. 136 КПК).

Що має бути в повістці

Зміст повістки визначає ст. 137 КПК. У ній мають бути зазначені:

  • прізвище і посада того, хто викликає, адреса та засоби зв'язку;
  • ваше ім'я та адреса;
  • номер кримінального провадження;
  • ваш процесуальний статус — свідок, потерпілий чи підозрюваний;
  • дата, час, місце явки і процесуальна дія, для якої вас викликають;
  • наслідки неприбуття, поважні причини, через які можна не прийти, і обов'язок завчасно повідомити про неможливість явки;
  • підпис особи, яка здійснила виклик.

Найважливіше для вас — статус і номер провадження. Від статусу залежить обсяг ваших прав, а за номером провадження адвокат може знайти пов'язані ухвали слідчих суддів у Єдиному державному реєстрі судових рішень і зрозуміти, що саме розслідують.

Чи обов'язково йти на допит і що буде, якщо не прийти

Так, обов'язково. Прибути за викликом — обов'язок свідка (ст. 66 КПК) і підозрюваного (ст. 42 КПК). У певних випадках ви вправі не давати показань, але проігнорувати виклик закон не дозволяє.

Поважними причинами неприбуття ст. 138 КПК визнає, зокрема:

  • затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
  • обмеження свободи пересування на підставі закону чи судового рішення;
  • непереборну силу — епідемії, воєнні події, стихійні лиха;
  • тривалу відсутність у місці проживання через відрядження чи подорож;
  • тяжку хворобу або лікування в закладі, який неможливо тимчасово залишити;
  • смерть близьких або серйозну загрозу їхньому життю;
  • несвоєчасне отримання повістки;
  • інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють явку.

Про неможливість прибути треба повідомити завчасно. Зробіть це письмово, додайте підтвердні документи (лікарняний, наказ про відрядження, квитки) і збережіть доказ відправлення. Варто одразу запропонувати іншу дату.

Якщо належно викликана особа не з'явилася без поважних причин і не повідомила про них, слідчий суддя може накласти на неї грошове стягнення (ст. 139, 144 КПК). За неприбуття на виклик слідчого чи прокурора — від 0,25 до 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2026 році від 832 до 1664 грн. До свідка і підозрюваного також можуть застосувати привід — примусове доставлення на підставі ухвали слідчого судді (ст. 140 КПК). Привід не застосовують, зокрема, до неповнолітніх віком до 14 років, вагітних жінок, осіб з інвалідністю I–II групи і тих, хто одноосібно виховує дітей до шести років або дітей з інвалідністю (ч. 3 ст. 140 КПК).

Свідок і підозрюваний: чим відрізняються права

Від статусу залежить майже все: чи можна мовчати, чи загрожує вам відповідальність за Кримінальним кодексом України (КК) і на яку правову допомогу ви маєте право. Основні відмінності:

ПитанняСвідок (ст. 66 КПК)Підозрюваний (ст. 42 КПК)
Обов'язок з'явитисяЄЄ
Право не відповідатиЛише на запитання, відповіді на які можуть стати підставою для підозри щодо вас чи ваших близьких, або на ті, що стосуються захищеної законом таємниціНа будь-які запитання; можна відмовитися від показань повністю і в будь-який момент
Відповідальність за показанняЗа завідомо неправдиві показання (ст. 384 КК) і відмову від показань без поважних причин (ст. 385 КК)Статті 384–385 КК на підозрюваного не поширюються
Правова допомогаПраво на допомогу адвоката під час допитуПраво на захисника з першої вимоги і на конфіденційне побачення з ним до першого допиту
Наслідки неявкиГрошове стягнення, привідГрошове стягнення, привід

Якщо вас викликають як підозрюваного або «для вручення повідомлення про підозру», домовтеся із захисником ще до візиту до слідчого. Що змінюється після вручення підозри, пояснюю в статті «Повідомлення про підозру: що це означає і що робити далі».

Право не свідчити проти себе і близьких

Це право закріплене в ст. 63 Конституції України: особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. КПК розвиває це правило в ст. 18: ніхто не може бути примушений давати показання, які можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення його самого або його близьких.

Коло близьких родичів і членів сім'ї визначає п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК. Це, зокрема, чоловік чи дружина, батьки, вітчим і мачуха, діти, пасинок і падчерка, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі й усиновлені, опікуни та піклувальники, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі без шлюбу.

Для свідка це право вибіркове. Ви можете не відповідати на конкретні запитання, відповіді на які можуть спричинити підозру щодо вас чи ваших близьких (ч. 8 ст. 224 КПК), але щодо інших обставин зобов'язані говорити правду. Відмова від показань щодо себе і близьких не тягне відповідальності за ст. 385 КК.

Відмову краще сформулювати чітко і попросити внести її до протоколу, наприклад: «Відмовляюся відповідати на це запитання на підставі ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України».

Адвокат на допиті свідка: що він робить

Свідок має право користуватися під час допиту правовою допомогою адвоката (ст. 66 КПК). Повноваження адвоката підтверджують свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер або договір (ст. 50 КПК); інших документів, крім посвідчення особи, вимагати від адвоката не можна.

Адвокат не відповідає на запитання замість вас, але може:

  • заздалегідь пояснити, на які запитання ви вправі не відповідати;
  • звернути увагу слідчого, якщо запитання фактично спрямовані на ваші власні дії;
  • допомогти сформулювати заяви і зауваження до протоколу;
  • оцінити після допиту, чи є ризик, що вас згодом повідомлять про підозру.

Усе, що ви розповідаєте адвокату, становить адвокатську таємницю (ст. 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Як я працюю у кримінальних справах, зокрема на допитах, описано на сторінці «Кримінальний адвокат».

Як проходить допит: тривалість і протокол

Допит проводять за місцем досудового розслідування або в іншому місці, якщо ви на це погодилися. Перед початком слідчий встановлює вашу особу, роз'яснює права і порядок допиту; свідка також попереджають про кримінальну відповідальність за відмову від показань і за завідомо неправдиві показання (ч. 3 ст. 224 КПК).

Допит не може тривати без перерви понад дві години, а загалом — понад вісім годин на день (ч. 2 ст. 224 КПК). Ви можете користуватися власними нотатками і документами, якщо показання стосуються цифр чи даних, які важко втримати в пам'яті, а також викласти показання власноруч (ч. 6–7 ст. 224 КПК).

Хід допиту фіксують у протоколі (ст. 104 КПК), і тут важливі деталі:

  • перед підписанням вам мають дати можливість прочитати протокол;
  • зауваження і доповнення вносять до протоколу перед підписами — вимагайте цього, якщо ваші слова передано неточно;
  • якщо ви відмовляєтеся підписати протокол, це фіксують, а ви можете письмово пояснити причини;
  • якщо допит записують технічними засобами, текст показань можуть не вносити до протоколу лише тоді, коли ніхто з учасників на цьому не наполягає, — тож ви вправі наполягти.

Не підписуйте протокол, не прочитавши його повністю, і не погоджуйтеся з формулюваннями, яких ви не вживали.

Що робити, якщо запитання стосуються вас як можливого підозрюваного

Буває, що вас викликають свідком, а запитання явно спрямовані на ваші власні дії: де ви були, що підписували, хто давав вказівки, куди переказували гроші. Це сигнал, що слідство може розглядати вас як майбутнього підозрюваного.

У такій ситуації:

  • не відповідайте на запитання, які можуть стати підставою для підозри щодо вас, і посилайтеся на ст. 63 Конституції та ст. 18 КПК;
  • якщо ви прийшли без адвоката, заявіть, що бажаєте давати показання за участі адвоката, і попросіть внести цю заяву до протоколу;
  • не підписуйте пояснень чи інших документів, зміст яких вам незрозумілий;
  • одразу після допиту запишіть запитання, які вам ставили, — це допоможе адвокату оцінити ризики.

Закон визнає недопустимими докази, отримані з показань свідка, якого згодом визнали підозрюваним чи обвинуваченим у цьому ж провадженні (п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК). Проте покладатися лише на це правило не варто: допустимість доказів суд оцінює значно пізніше, а сказане вами вже вплине на хід розслідування. Якщо після допиту вас затримали, діють окремі правила — про них у статті «Затримання поліцією: ваші права і що робити в перші години».

Як підготуватися до допиту: чекліст

  1. Перевірте повістку: статус, номер провадження, дату, час і хто викликає.
  2. Якщо прийти не можете, завчасно письмово повідомте причину і додайте документи.
  3. Домовтеся з адвокатом і передайте йому повістку та документи, які стосуються справи.
  4. Згадайте дати, суми, імена; підготуйте нотатки, якщо йтиметься про цифри.
  5. Візьміть паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
  6. На допиті відповідайте лише на поставлене запитання, без здогадок і переказу чужих оцінок. Чого не пам'ятаєте — так і скажіть.
  7. Уважно прочитайте протокол і внесіть зауваження, перш ніж підписувати.
  8. Збережіть повістку і всі документи, які вам вручили.

Якщо виклик надійшов несподівано і ви не розумієте свого становища, можна записатися на термінову онлайн-консультацію: розберемо повістку, ваш статус і ризики ще до допиту.

Часті питання

Чи можна не йти на допит, якщо я свідок?

Ні, прибути за викликом — обов'язок свідка (ст. 66 КПК). Якщо є поважна причина, наприклад хвороба чи відрядження, завчасно повідомте слідчого і додайте підтвердні документи (ст. 138 КПК). За неявку без поважних причин можливі грошове стягнення і привід (ст. 139–140 КПК).

Чи може слідчий викликати мене дзвінком?

Так, ст. 135 КПК дозволяє виклик телефоном, поштою, електронною поштою, факсом чи телеграмою, а не лише вручення повістки. Повідомити вас мають, як правило, не пізніше ніж за три дні до явки (ч. 8 ст. 135 КПК). Наслідки неявки можливі, лише якщо є підтвердження, що ви отримали виклик або ознайомилися з його змістом (ст. 136 КПК).

Чи можна прийти на допит свідком з адвокатом?

Так, свідок має право на правову допомогу адвоката під час допиту (ст. 66 КПК). Адвокат підтверджує повноваження свідоцтвом і ордером або договором (ст. 50 КПК), і слідчий не може вимагати інших документів, крім посвідчення особи. Домовитися з адвокатом краще до дня допиту, щоб устигнути обговорити ситуацію.

Що буде, якщо свідок відмовиться давати показання?

Відмовитися від показань щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів — ваше право, відповідальності за це немає (ст. 63 Конституції України, ст. 385 КК України). Відмова від показань щодо інших обставин без поважних причин, як і завідомо неправдиві показання, може тягнути кримінальну відповідальність (ст. 384–385 КК).

Скільки може тривати допит?

Допит не може тривати без перерви понад дві години, а загалом — понад вісім годин на день (ч. 2 ст. 224 КПК). Якщо ці межі порушують, попросіть зафіксувати це в протоколі.

Кримінальний адвокат у Миколаєві

Захист підозрюваних і обвинувачених, виїзд при затриманні, участь в обшуку й допиті, представництво потерпілих.

Стаття має інформаційний характер, відображає законодавство станом на дату публікації чи оновлення і не замінює консультацію щодо вашої ситуації.

Поділитися:

Читайте також

Слідкуйте в Instagram

@advokat_maksimova_