Спадщина — адвокат у Миколаєві

Як прийняти спадщину: заява і строк

Спадщина відкривається в день смерті людини, а місцем її відкриття, як правило, є останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1220, 1221 Цивільного кодексу України). Оформлення спадщини починається із заяви: щоб прийняти спадщину, спадкоємець подає її нотаріусу, а в сільських населених пунктах — уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування (ст. 1269 ЦК України). Заяву подають особисто, надсилають поштою із засвідченим підписом або, з 2025 року, електронно з кваліфікованим електронним підписом.

На це закон дає шість місяців з дня відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України). Якщо право на спадщину з'явилося лише тому, що інші спадкоємці її не прийняли або відмовилися від неї, строк становить три місяці.

Заяву можна не подавати, якщо ви постійно проживали разом зі спадкодавцем на час його смерті: такий спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю також вважаються такими, що прийняли спадщину, за винятками, які визначає закон.

Прийняти спадщину ще не означає оформити майно. Після спливу шести місяців нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, і на його підставі право власності на квартиру, будинок чи землю реєструють у Державному реєстрі речових прав (ст. 1296–1297 ЦК України). Строку для отримання свідоцтва закон не встановлює, а його відсутність не позбавляє права на спадщину. Особливості спадкування паїв описую на сторінці «Земельні спори». Покроково процедуру описую у статті «Прийняття спадщини».

Пропустили шість місяців: що можна зробити

Спадкоємець, який не подав заяву вчасно, вважається таким, що не прийняв спадщину (ч. 1 ст. 1272 ЦК України). Проте закон залишає два виходи:

• Без суду. Якщо всі спадкоємці, які вже прийняли спадщину, дадуть письмову згоду, ви подаєте заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1272).
• Через суд. Якщо строк пропущено з поважної причини, подається позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272) — у побуті його називають «поновленням строку». Суд визначає строк, достатній для подання заяви нотаріусу.

Під час війни багато хто розраховував на «зупинення» строку, передбачене постановою Кабміну № 164. Однак Верховний Суд, зокрема у справі № 692/852/24, вказав, що ця норма суперечить Цивільному кодексу і не підлягає застосуванню: діє шестимісячний строк за ст. 1270 ЦК України.

Поважні причини суди оцінюють суворо. Це мають бути об'єктивні, непереборні, істотні труднощі, підтверджені доказами, — наприклад, тривала тяжка хвороба. Перебування за кордоном саме собою поважною причиною не вважають, якщо заяву можна було надіслати поштою або подати через консульство. Не рятує й незнання закону чи строку.

Окремо перевірте дату державної реєстрації смерті. Якщо смерть зареєстрували із запізненням (так буває, коли людина загинула або померла на окупованій території чи коли факт смерті встановлює суд), це може вплинути на обчислення строку, тож його варто перевірити окремо. Що робити, якщо строк уже минув, пояснюю у статті «Пропущений строк прийняття спадщини».

Якщо до кінця строку лишилося кілька днів, а дістатися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини ви не встигаєте, засвідчте підпис на заяві в будь-якого нотаріуса і відправте її поштою: заява, здана на пошту до кінця останнього дня строку, вважається поданою вчасно (ч. 2 ст. 255 ЦК України).

Хто успадковує без заповіту: черги спадкоємців

Якщо заповіту немає або він охоплює не все майно, спадкують за законом — по черзі. Кожна наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли спадкоємців попередньої немає, їх усунуто від спадкування, вони не прийняли спадщину або відмовилися від неї (ст. 1258 ЦК України). Частки спадкоємців однієї черги, як правило, рівні (ст. 1267).

Якщо людина, яка мала б успадкувати, померла раніше за спадкодавця, її частку за правом представлення отримують визначені законом родичі — наприклад, онуки чи племінники спадкодавця (ст. 1266 ЦК України). А якщо майно було спільним майном подружжя, до спадщини входить лише частка померлого: друга половина належить тому, хто пережив, як співвласнику.

Спадщина за заповітом і обов'язкова частка

Заповіт має пріоритет: майно отримують ті, кого визначив спадкодавець, і це не обов'язково родичі. Наявність заповіту нотаріус перевіряє за Спадковим реєстром, тож відкриття спадкової справи — перший крок і для спадкоємців за заповітом.

Водночас найвразливіші родичі мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту. Це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова чи вдівець і непрацездатні батьки: кожен із них отримує половину частки, яка належала б йому за законом (ст. 1241 ЦК України). Суд може зменшити обов'язкову частку з урахуванням відносин зі спадкодавцем та інших істотних обставин.

Заповіт можна оскаржити. Він нікчемний, якщо його склала особа, яка не мала на це права, або порушено вимоги щодо форми й посвідчення. Якщо ж воля заповідача не була вільною чи не відповідала його справжньому бажанню, заповіт визнає недійсним суд за позовом заінтересованої особи (ст. 1257 ЦК України). У таких справах вирішальними зазвичай стають медичні документи, показання свідків і висновки експертів.

Коли без суду не обійтися

Більшість спадщин оформлюють у нотаріуса. До суду доводиться звертатися, коли:

• правовстановлювальні документи втрачені або неповні, і нотаріус не може підтвердити, що майно належало спадкодавцю;
• бракує документів про родинні зв'язки — тоді родинні відносини встановлюють у суді (ст. 315 ЦПК України);
• нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину;
• спадкоємці сперечаються щодо часток, обов'язкової частки, дійсності заповіту чи усунення когось від спадкування (ст. 1224 ЦК України);
• строк пропущено, а згоди інших спадкоємців немає.

Коли нотаріус не може видати свідоцтво через відсутність документів, типовий шлях — позов про визнання права власності в порядку спадкування. Готову позовну заяву можна замовити онлайн: ви заповнюєте анкету й оплачуєте замовлення, а я готую позов за вашими даними. Вартість — у розділі «Вартість» нижче.

Спадщина на окупованій території або зруйноване майно

Війна ускладнює оформлення, але строків не скасовує. Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або територія активних бойових дій, на час воєнного стану закон дозволяє подати заяву нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Свідоцтво про смерть, видане окупаційною владою, для нотаріуса не підходить: смерть реєструють в українському порядку, зокрема на підставі рішення суду про встановлення факту смерті (ст. 317 ЦПК України).

Пошкоджене житло, як і права на земельну ділянку під будинком (ст. 1225 ЦК України), входить до спадщини. Право на компенсацію за пошкоджене чи знищене житло закон надає й спадкоємцям, але спершу, як правило, потрібно оформити спадщину. Головне — не пропустити строк: прийняти спадщину можна й тоді, коли майно поки недоступне, а оформлення прав на нього стане наступним кроком.

Спадщина після загибелі військового

Після загибелі близької людини документи — останнє, про що хочеться думати, тому коротко про головне. Спадщина відкривається в день смерті, зазначений у свідоцтві про смерть, а якщо смерть зареєстрували із запізненням, строк варто перевірити окремо. Поки людину вважають зниклою безвісти, спадщина не відкривається: це стається лише після реєстрації смерті або оголошення людини померлою за рішенням суду (ст. 1220 ЦК України).

Спадщину і виплати родині варто розрізняти. Одноразова грошова допомога у разі загибелі військовослужбовця до спадщини не входить: її отримувачів — членів сім'ї, батьків, утриманців — визначає спеціальний закон, і ділять її за власними правилами. А нараховані, але не отримані за життя суми заробітної плати, пенсії чи інших соціальних виплат передаються членам сім'ї і лише за їх відсутності входять до спадщини (ст. 1227 ЦК України). Деталі щодо конкретних виплат обговорюємо на консультації.